Внутрішня цілісність дивиться на зовнішню роз'єднаність. Так виглядають енергії березня. Це означає дихотомію - знаю, як хочу, але не знаю, як зробити. Цей стан сформує безліч різних поривів, а також починань із «благими цілями», але слідом буде хвиля відкату через несумісність старих методів і нових реалій.
Аналогія з дитиною, яка вперше бере в руки кубики і намагається скласти з них якісь конструкції. А потім конструкції руйнуються, і дитина сидить у подиві. Однак творчий інтерес перемагає, і вона пробує знову і знову...
Щось подібне відбуватиметься в березні. Дорослі люди збиратимуть якісь організаційні конструкції, які тут же розпадатимуться. Багато різних дій, що призводять, здавалося б, до хаотичних результатів, але насправді це будуть результати. Вони сформуються за рахунок загальної частоти наміру створювати нові стосунки. І якщо ви подивитеся відсторонено на суму всіх процесів, то побачите і закономірності, і те, що мотивація людей загалом змінилася. Придивіться уважно наприкінці березня і дайте відповідь на наступне запитання: «Чи могли подібні події відбуватися 10 років тому?»
І тут ви з подивом виявите прірву між тим, якими люди були раніше, і тим, ким вони стали в цей період. Ви ясно побачите, що людство вже інше. Можливо, ще не зріле, але набагато більш усвідомлене. Цей новий вигляд людей виразно заявить, що настає кінець війнам на планеті. Не одна людина, не один уряд і не одна організація - всі люди в цілому почнуть транслювати інше світовідчуття - прийняття Землі як єдиного Дому для всіх.
У цій новій колективній свідомості поки що не буде ясності, як саме на ділі реалізовувати своє нове розуміння. Тому в діях поки що зберігатимуться колишні способи ведення справ. Але наступні періоди року виразно покажуть, що «молоде вино не заливають у старі міхи». Тож... Тож поставтеся до зовнішніх проблем як до пригод, як до освоєння нової гри, яку людство все одно осягне. Не за місяць, так за пару-трійку років точно.
На індивідуальному рівні людей чекає відповідне відчуття наростання внутрішньої єдності з необхідністю перебудувати комунікації. Людина переглядатиме те, як вона раніше спілкувалася з іншими, і те, якими були її цілі в такому спілкуванні.
Може виявитися так, що ви зрозумієте: ваші слова чуєте лише ви, а інша людина розуміє щось інше, що виходить від вас. І тоді настане прозріння - «Я ніколи не слухав іншу людину, розмовляючи з нею». Вам це здається дивним? Тоді придивіться до себе в березні - можливо, ви відкриєте щось нове у своєму спілкуванні.
І що тоді? А тоді ви усвідомите саму суть комунікації. Прийде розуміння - що саме передається в розмові і як створюється спілкування насправді. Тепер перенесіть це розуміння на колективні процеси. Що ви побачите? Ви помітите, що соціальні групи і країни загалом постійно зображували спілкування, але ніколи не спілкувалися. На ділі вони обмінювалися правилами, боролися одна з одною, але реально навіть і не намагалися співпрацювати, бо ніхто нікого не слухав і не хотів чути.
Так ось, у березні ми - люди - починаємо чути одне одного і робити перші кроки у напрямку до того, щоб спільно реалізувати майбутнє планети, нарешті використовуючи комунікацію.
І пам'ятайте, що це перші кроки, а не кінцеві рішення. Тому не судіть суворо про те, які рішення буде ухвалено. Через рік ці рішення все одно будуть переглянуті практично повністю. Поточні дії важливі не тим, що вони зовні з себе представляють, - вони мають внутрішнє значення.
Це ще не несучі стіни будівель, а хиткі конструкції з кубиків дітей, які граються. Таке розуміння може значно знизити очікування, а отже, дасть змогу впустити в життя щось несподівано нове. Адже реально новим є те, що ми не можемо передбачити - у нас просто немає старих схем для нього.
Так ось, коли немає жорстких очікувань, оновленню легко здійснитися.
Comments